Мета:

• закріпити знання про працю народних умільців;

• продовжувати знайомити дітей з народним декоративно-вжитковим мистецтвом, зокрема з посудом (глечик, макітра, горщик, горнятко, діжа, макогін, ложка);

• уточнити знання про матеріал, з яких виготовляється посуд, про його використання в побуті;

• заохочувати дітей самостійно створювати орнаменти на вирізаних з паперу тарілочках;

• залучати до гри з предметами посуду;

• розвивати мовлення, увагу, пам'ять, мислення;

• виховувати інтерес і повагу до народних традицій.

 

    Попередня робота: читали українську народну казку «Лисичка та журавель»; розглядали керамічні вироби: глечик, макітра, горщик, горнятко, миски. Грали в дидактичні ігри. Вчили прислів’я, потішки, вірші, загадки.

 

       Обладнання:

• персонажі лялькового театру: лисичка, журавель, ведмедик; глиняний посуд, діжа, качалка;

• фланелеграф;

• картинки із зображенням продуктів харчування та страв;

• картинки посуду;

• зразки мисок;

• площинні форми мисок, силуети сороки та сороченят;

• ілюстрація до української народної казки «Колосок».

 

       Хід заняття

    Вихователь організовує дітей на заняття, звертає їхню увагу на виставленні на столі зразки українського посуду.

           Вихователь: 

1. Діти, що це в мене на столі? (Правильно - це посуд)

2. А з якого матеріалу він виготовлений? (Так, із глини) У давнину, коли ще не було заводів і фабрик, люди виготовляли для себе миски, горщики, глечики, ложки та інший посуд вручну. А щоб він був привабливий, оздоблювали його візерунками. Ось бачите, яке гарне все, що тут перед вами.

3. А як називають людей, які виготовляють посуд? (Гончарі)

Стук у двері - з’являються персонажі лялькового театру лисичка та журавель

           Вихователь:

1. З якої казки ці герої? («Лисичка та журавель»)

2. Із чого Лисичка частувала Журавля? (З тарілочки)

3. Чому журавель не міг ухопити каші? (Бо тарілочка мілка, а в журавля довгий та гострий дзьоб)

4. З чого Журавель пригощав Лисичку? (З глечика)

5. Чому лисичка не могла дістати страви? (Бо у глечика вузька шийка)

6. Діти, хто з вас розповість про глечик, де його можна використати?

           Хтось із дітей розповідає:

Стоїть на лавці глечик,

Побачив його песик,

У глечик зазирає

І молочка чекає.

         Вихователь: Глечик - це глиняний виріб, посуд, у якому зберігали молоко, компот, тощо.

         З’являється персонаж лялькового театру - Ведмедик.

        Діти, ведмедик дуже любить поласувати медком.

1. У що ж ми налляємо Ведмедикові меду? (Так, у миску). Де вона?

2. З чого її зроблено? (Так, із глини)

3. Якої форми миска? (Правильно, з круглої) З такої миски їли бабусі і дідусі.

4. Але чого ж це ведмедик не їсть наш медок? Може, здогадаєтеся, коли я вам загадку загадаю:

За те, що я працюю справно,
Мене людина любить кожна.

Туди несу смачні я страви,

А повертаюся порожня.

 (Ложка)

          Ведмедик не їсть, бо не має чим набирати медку.(Пропонує дитині взяти в руку ложку)

• З чого виготовлена ложка? (Так, це дерев’яна ложка) Дамо її ведмедикові, нехай ласує. А ми послухаємо як годувала своїх діток Сорока-ворона. (Виходить дитина і промовляє забавлянку «Сорока-ворона», викладає на фленелеграфі силуети сороки та сороченят)

• Діти, який посуд згадувався у забавлянні? (Горщик, ополоник, діжа)

• А який він, горщик, хто мені покаже?(Діти показують горщик, розповідають про нього, а я узагальнюю розповідь)

• Горщик - це глиняний виріб, посуд, у якому господиня варила їжу - борщ, кашу. Горщик накривали покришкою і ставили в гарячу піч.

• А з якого матеріалу виготовлений ополоник? (З дерева)

• На що він схожий? (На ложку)

• А що таке діжа? Знаєте?

        Це великий, глибокий дерев’яний посуд, де місять тісто, з якого печуть хліб. Ось така є загадка про нього:

          Сидить у діжці та спускає ніжки (Тісто)

Давайте також пригадаємо приказку про хліб:

          У полі народився, до їжі згодився.

Та прислів’я про хліб:

           Хліб - усьому голова.

           Без хліба немає обіду.

Діти, погляньте на цей малюнок, (Показує ілюстрацію до української народної казки «Колосок»)

           Кого ви тут бачите?

(Так, це півник сидить за столом). А що біля нього? (Це макітра)

          З чого вона виготовлена? (Так, із глини)

         Макітра круглої форми, глибока. У ній тримають вареники, пиріжки і вони довго залишаються м’якими та смачними. У макітрі можна також товкти часник із салом, щоб заправляти борщ. Товчуть дерев’яним макогоном. А ще макогоном труть мак, тому він так і називається: макогон, тобто «ганяє» мак по стінах макітри й розтирає його. Ось подивіться, який він довгастий, схожий на качалку.

А що роблять качалкою? (Так, качають тісто)

Наталко-Полтавко, бери-но качалку,
Вранці покачай, вареників дай.

        Діти розглядають макогон і качалку і роблять висновок, що жодна господиня не обходиться без них.

Дидактична гра «Знайди предмет, який я назву»

        Вихователь розповідає потішку, діти продовжують її і знаходять той предмет посуду, про який у ній розповідається:

Кицю Муро, де ти була?

У бабусі.

Що робила?

Миски мила.

Диби-диби-диби,

Пішла баба по гриби,

А дід по опеньки,

В неділю раненько.

Нарвали опеньки,

Зварили опеньки,

Поклали опеньки

В макітру гарненько.

Люлі, люлі, люлечку,

Звари, мамо, кулешику

В маленькому горняті

Маленькому дитяті.

Іді, іди, дощику,

Зварим тобі борщику

У новому горщику.

       Вихователь:

       Молодці, тепер трохи відпочинемо й пограємо в гру

М/р гра «Я маленький хлопчик, я маленька дівонька»

    Виходять двоє дітей українському вбранні: хлопчик із дудочкою та дівчинка з сопілочкою. По черзі промовляють слова:

Я маленький хлопчик,

Виліз на стовпчик.

На дудочці граю,

Всіх вас забавляю, ду-ду-ду!

Я маленька дівонька,

Наче в полі квітонька

На сопілці граю,

Пісеньку співаю,

Всіх вас розважаю, ля-ля-ля!

           Решта дітей, пританцьовуючи, виконують відповідні рухи.

Дидактична гра «Куди покласти?»

    Вихователь викладає на фланелеграфі одну за одною картинки із зображенням продуктів харчування та страв, а діти, яких він викликає, знаходять з-поміж інших картинок зображення посуду, куди це можна покласти. Наприклад: хліб - у хлібницю, кашу - в горщик і т.д.

          Вихователь:

        Діти, а ви б хотіли навчитися створювати гарні візерунки на посуді? Тож давайте сьогодні відкриємо майстерню народних умільців. Але спочатку ми будемо прикрашати орнаментом паперові тарілочки, а згодом зліпимо їх із глини і розмалюємо.

         Хтось із дітей промовляє:

В мене вмілі рученята,

Посуд дуже я люблю,

Сяду зараз, візьму пензлик

І тарілочку зроблю.

Розцяцькую візерунком,

Своїй мамі віднесу.

    Під звучання українських народних мелодій діти виконують аплікацію. По закінченню заняття вихователь частує дітей пампушками з макітри та промовляє:

Любі діти, прошу сісти,

Пампушечки будем їсти.

Пампушечки не погані,
Пампушечки дуже гарні.